Українська жестова мова (УЖМ) — це не просто засіб спілкування, а невід’ємна частина культурної спадщини, національної ідентичності та лінгвістичного розмаїття України. Її існування та розвиток свідчать про багатство та багатогранність української культури, що включає й спільноту глухих.
Лінгвістичні Зв’язки та Унікальність УЖМ
Історія УЖМ тісно переплетена з європейською традицією жестових мов.
- Французькі Корені, Українське Наповнення: УЖМ має історичні корені, пов’язані з французькою сім’єю жестових мов. Це означає, що певні граматичні принципи та лексичні запозичення могли надійти з французької жестової мови, яка мала значний вплив на формування багатьох європейських жестових мов. Однак важливо розуміти, що за століття свого розвитку УЖМ пройшла унікальний шлях. Вона інтегрувала:
- Культурні особливості: Жести, що відображають українські традиції, побут, свята.
- Історичний контекст: Вплив суспільних змін, що формували спільноту глухих в Україні.
- Регіональні особливості: Хоча УЖМ є єдиною мовою, як і в будь-якій розмовній мові, можуть існувати регіональні діалекти чи відмінності.
Самобутність та Еволюція: Завдяки цим процесам УЖМ набула унікальних рис, властивих лише українській культурі та спільноті глухих. Вона розвивалася як жива мова, адаптуючись до потреб своїх носіїв, створюючи нові жести для сучасних концепцій та технологій. Це повноцінна лінгвістична система з власною фонетикою (формою жестів), морфологією (будовою слів/жестів) та синтаксисом (правилами побудови речень), яка є глибоко вкоріненою в українському контексті.
Правове Визнання та Захист УЖМ
Визнання УЖМ на державному рівні — це не просто формальність, а фундаментальний крок до забезпечення прав людини та побудови інклюзивного суспільства.
- Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю (КПІ): Україна є стороною цієї Конвенції, яка чітко зобов’язує держави-учасниці визнавати та підтримувати використання жестових мов (Стаття 21). Це означає не просто пасивне ставлення, а активне сприяння розвитку, викладанню та поширенню жестових мов.
- Фундаментальне Право на Комунікацію: Визнання УЖМ є основою для реалізації фундаментального права людини на комунікацію. Для глухої людини рідною мовою є жестова мова. Відсутність доступу до неї або її ігнорування фактично позбавляє людину можливості повноцінно висловлювати свої думки, отримувати інформацію, навчатися та брати участь у суспільному житті.
- Доступність Освіти та Інформації: Визнання УЖМ є ключовим для:
- Якісної освіти: Забезпечення навчання глухих дітей УЖМ з раннього віку, що є критично важливим для їхнього когнітивного розвитку та успішної соціалізації.
- Доступної інформації: Забезпечення перекладу важливою інформації (новини, оголошення, державні послуги, екстрені повідомлення) УЖМ, особливо в критичні моменти.
- Участі в суспільному житті: Гарантування можливості глухим громадянам звертатися до державних органів, медичних установ, брати участь у культурних заходах та вільно висловлювати свої погляди.
Таким чином, УЖМ — це не лише мова спілкування, а й символ ідентичності, інструмент рівності та запорука повноцінного життя для тисяч українських громадян. Її підтримка та розвиток є показником зрілості та гуманності українського суспільства.