Щороку 22 жовтня, починаючи з 1998 року, у світі відзначається Міжнародний день людей, що заїкаються (International Stuttering Awareness Day). Ідея заснування цієї важливої дати народилася за підтримки Міжнародної асоціації людей, які заїкаються (ISA), заснованої ще у 1995 році з метою стати “рупором усіх, хто заїкається, на міжнародному рівні”. Цей день є критично важливим для підвищення обізнаності суспільства про заїкання та інші мовленнєві порушення, а також для сприяння соціальній інтеграції людей, які з ними стикаються.
Що таке заїкання та інші мовленнєві порушення?
Заїкання, або логоневроз, є одним із найпомітніших мовленнєвих порушень і характеризується порушенням плавності, ритму та темпо-ритмічної організації мовлення. Воно проявляється частим повторенням або пролонгацією звуків, складів чи слів, а також частими зупинками у мовленні. Проте, 22 жовтня привертає увагу до широкого спектру проблем комунікації, які можуть включати:
- Дислалію, дизартрію (порушення звуковимови).
- Алалію, афазію (труднощі з розумінням або побудовою фраз).
- Дисфонію, афонію (порушення голосу).
Ці труднощі можуть виникати як у дитячому віці через особливості розвитку, так і у дорослих внаслідок травм, інсультів чи неврологічних захворювань.
Місія Дня: Подолання бар’єрів
Люди, які заїкаються, часто стикаються не лише з фізіологічними труднощами, а й із логофобією (боязню говорити) та значними соціальними проблемами: ізоляцією, нерозумінням та стигматизацією. У суспільстві, де цінується вільне й швидке спілкування, такі люди нерідко стають об’єктами булінгу чи дискримінації.
Основна мета Міжнародного дня людей, що заїкаються:
- Посилити обізнаність про заїкання як серйозне порушення мовлення, яке потребує корекції та підтримки.
- Сприяти толерантності та інклюзивності, наголошуючи, що мовленнєві труднощі не є показником рівня інтелекту чи професійної придатності.
- Поширити інформацію про важливість своєчасного звернення до логопедів, психологів та неврологів, оскільки комплексний підхід дає позитивні результати.