cpmsd2golos.com.ua

Україна вшановує жертв Голодоморів

Цього року 22 листопада, у четверту суботу місяця, Україна та світ завмирають у скорботі. Ми відзначаємо  роковини одного з найстрашніших злочинів в історії людства — Голодомору 1932–1933 років, а також вшановуємо пам’ять жертв масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років.

Історичний контекст: Хронологія трьох трагедій

Історія України у XX столітті була спотворена трьома хвилями масового голоду: 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Хоча радянська історіографія десятиліттями намагалася пояснити ці події виключно «неврожаєм» та «посухою», розсекречені архівні документи свідчать про штучне походження та адміністративне управління цими катастрофами.

1. Масовий голод 1921–1923 років: Перший удар

Цей період припав на час встановлення більшовицької влади в Україні. Після завершення бойових дій економіка була виснажена.

  • Причини: Головною причиною стала політика «воєнного комунізму» та продрозкладка — примусове вилучення продовольства у селян. На тлі реальної посухи у Поволжі (Росія), Москва вирішила рятувати свій центр за рахунок українського зерна.

  • Механізм: З України примусово вивозили хліб до Росії, незважаючи на те, що південні українські губернії (Миколаївська, Запорізька, Катеринославська) самі потерпали від посухи.

  • Наслідки: За різними оцінками, загинуло від 500 тисяч до 1,5 мільйона осіб. Це підірвало демографічний потенціал півдня України та придушило селянський повстанський рух, який чинив опір більшовикам.

2. Голодомор 1932–1933 років: Спланований геноцид

Найстрашніша трагедія, яка офіційно визнана геноцидом українського народу. Це був не просто відбір зерна, а цілеспрямована операція проти українського селянства як носія національної ідентичності.

  • Передумови: У 1929 році почалася примусова колективізація. Українці масово опиралися вступу до колгоспів (понад 4000 селянських виступів лише у 1930 році). Режим бачив у цьому загрозу розпаду СРСР.

  • План хлібозаготівель: У 1932 році радянська влада встановила для України нереалістичний план здачі зерна. Коли селяни не змогли його виконати (бо зерна фізично не було), почалися репресії.

  • Інструменти вбивства:

    • «Закон про п’ять колосків» (серпень 1932): Постанова ЦВК і РНК СРСР, яка передбачала розстріл або 10 років ув’язнення за збирання залишків врожаю на полі.

    • Натуральні штрафи: У селян, які не виконали план, забирали не тільки зерно, а й усі продукти харчування (овочі, соління, м’ясо), прирікаючи їх на голодну смерть.

    • «Чорні дошки»: Села та райони, занесені на «чорні дошки», повністю блокувалися військами. Ввезення будь-яких товарів заборонялося, виїзд селян блокувався.

    • Блокада кордонів (січень 1933): Директива Сталіна та Молотова заборонила виїзд селян з УРСР та Кубані до Росії та Білорусі в пошуках їжі.

  • Результат: Смертність набула мільйонних масштабів. Вимирали цілі села. Внаслідок цього демографічна структура України була змінена назавжди.

3. Масовий голод 1946–1947 років: Ціна імперських амбіцій

Після Другої світової війни Україна була зруйнована, чоловіче населення — суттєво скорочене. До цього додалася посуха 1946 року.

  • Політика Кремля: Радянський Союз намагався закріпити свій вплив у Східній Європі та підтримати новостворені комуністичні режими.

  • Механізм: Замість того, щоб використати наявні резерви для порятунку власного населення, СРСР експортував мільйони тонн зерна до Польщі, Чехословаччини, Румунії та навіть Франції (для підтримки тамтешніх компартій).

  • Внутрішній терор: В Україні відновили жорсткий закон про «колоски», посилили податковий тиск на селянські господарства (податки на фруктові дерева, худобу).

  • Наслідки: Загинуло близько 1 мільйона людей. Цей голод остаточно зламав традиційний уклад українського села та змусив молодь масово тікати в міста на промислові роботи.

Пам’ять про Голодомор — це запобіжник проти втрати людяності. Поки у наших вікнах горять свічки, а в серцях живе пам’ять — нас неможливо знищити.

Прокрутка до верху